Які проблеми українському книговидавництву потрібно розв’язати насамперед

22 жовтня 2017 р.
 

56164a2d3c1f5Стаття Юлії Орлової, Генерального директора видавництва «Vivat», для сайту Forbes.

line_small2

Днями в Національній парламентській бібліотеці України відбувся круглий стіл на тему «Заборона ввезення російських книжок». Питання введення повного ембарго на російську літературу, порушене народним депутатом Остапом Семераком, український уряд поки що розглядає, і сьогодні в колах книговидавців це тема номер один.

Проте активне обговорення ембарго вивело на поверхню чимало інших проблем книговидавничої галузі, і вони не менш гострі. Генеральний директор видавництва «Віват» Юлія Орлова розглядає їх докладніше і пропонує варіанти їхнього розв’язання.

Станом на 15 лютого, згідно з даними Книжкової палати, кількість виданих в Україні книжок і брошур зменшилася на 329 одиниць порівняно з аналогічним періодом попереднього року – найкризовішого за останні 16 років. А тиражі зменшилися на 1124,3 тис. примірників.

Ця статистика наочно свідчить про одне: сьогодні книговидавцеві для виживання необхідна комплексна цільова підтримка з боку держави. І поки на її створення не кинуто всі сили, ембарго на ринку, який обвалюється, – те саме що злочин. Що ж до вузькоспеціалізованої літератури, то на книжкових прилавках країни взагалі спостерігається цілковитий її дефіцит. Тому говорити про ембарго наразі ще занадто рано – для початку потрібно замістити продукт гідною альтернативою.

Першим кроком у забезпеченні державної цільової підтримки має стати створення державного фонду на оплату послуг перекладачів. Від цього кроку виграють усі: видавці отримають необхідне фінансування, повне чи часткове, читач – якісний україномовний продукт, а держава – громадян із чудовим знанням рідної мови.

Останнє, мабуть, найважливіше, адже мова обслуговує матеріальні інтереси суспільства, а також є сполучною ланкою між минулим і майбутнім нації, між різними територіями і різними людьми. Мовна політика – найсильніша технологія впливу, а мовні війни сьогодні є невід’ємною частиною інформаційної війни в широкому сенсі. Усе просто: немає мови – немає країни.

Водночас створення державного фонду на оплату послуг перекладачів – це не такі великі гроші для держави. Сьогодні висококваліфіковані перекладачі з іноземної на українську бувають просто недоступними для видавництв – через високі розцінки, які призводять до непосильної ціни на книжку.

Тому доводиться звертатися до людей, які не володіють достатнім рівнем професіоналізму, і зрештою маємо неякісний переклад, зіпсовані тексти, засилля русизмів та інші «радощі». А безліч світових бестселерів ще навіть не перекладено. Повна – або хоча б часткова – оплата послуг перекладачів із держфонду розв’язала б цю проблему.

42% українців 2014 року не прочитали жодної книжки обсягом понад 100 сторінок. Кількість українських сімей, де батьки читають дітям уголос, за останні 20 років зменшилася з 70% до 7%

Ще одним стратегічно важливим завданням для держави є популяризація культури читання. Сучасні реалії потребують негайних комплексних рішень. Згідно з соціологічними дослідженнями, проведеними в рамках проекту Book Platform, який фінансується Європейським Союзом, 42% українців 2014 року не прочитали жодної книжки обсягом понад 100 сторінок. Кількість українських сімей, де батьки читають дітям уголос, за останні 20 років зменшилася з 70% до 7%.

У Харкові вже робили кроки в цьому напрямку. 2015 року група компаній «Фактор» і видавництво «Віват» організували і провели тут перший книжковий фестиваль Kharkiv BookFest. У його рамках відбулися відкриті й доступні для всіх охочих виставки, екскурсії, кінопокази, літературні заходи. Одним із головних заходів фестивалю став книжковий ярмарок у міському саду, де харків’яни могли придбати книжки за доступною ціною.

Крім того, вперше відбулося засідання «Книжкової Ради», під час якого за одним столом зустрілися найбільші українські видавці та чиновники. Проте це крапля в морі. Зусиллями однієї компанії державні завдання не розв’язати. Потрібна розгорнута цілорічна соціальна рекламна кампанія національного масштабу, яка популяризувала б читання, насамперед серед молоді.

І, нарешті, говорячи про цільову державну підтримку книговидавничої справи, не можна обійти тему державних закупівель книжок. Про неї заговорили вже дуже давно, та хура й нині там.

Програмі «Українська книга» наразі не під силу забезпечити бібліотеки новими фондами. Проблем у цієї програми багато, і вони загальновідомі, а основна серед них – непрозорий механізм добору книжок для закупівель. Тому головне завдання сьогодні – зробити процедуру закупівлі прозорою. Як варіант – купувати хоча б по 200 примірників кожної книжки.

Втратити книжку як культурну цінність значно простіше, ніж виховати культуру читання. Але кого ми виростимо без книжок?

Така процедура, по-перше, суттєво полегшила б життя видавництв, а по-друге, розв’язала б завдання оновлення бібліотечних фондів, які ще рано списувати з рахунків, і забезпечила б доступність книжок для споживача. Упровадження такого механізму не потребує великих вкладень, достатньо буде близько 70–80 млн гривень, що в рамках держави – не така вже й космічна сума.

За роки незалежності український видавничий бізнес, на жаль, так і не зміг стати сучасною конкурентоспроможною культурною індустрією, а без держпідтримки сьогодні – і не стане.

Це особливо відчутно в умовах інформаційної війни. Ми стали її мимовільними учасниками, і ми ж поки що її програємо. Якщо держава не робитиме кроків у цьому напрямку, Україна опиниться у ще важчому становищі. Втратити книжку як культурну цінність значно простіше, ніж виховати культуру читання. Але кого ми виростимо без книжок?

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
06 жовтня 2016 р.  
Дитячої літератури не може бути забагато Докладніше
05 жовтня 2016 р.  
«Неболови»: реалістичні історії про саме життя Докладніше
Блог
 
"Видавництво Vivat" видасть книжку про найнебезпечнішу людину Третього райху Докладніше 06 жовтня 2017 р.
 
Нобелівську премію з літератури за 2017 рік отримав Кадзуо Ішіґуро Докладніше 05 жовтня 2017 р.
 
Екс-агент ФБР вирішив відновити розслідування справи Анни Франк Докладніше 05 жовтня 2017 р.