Меморандум першої Книжкової Ради: Україна потребує системної підтримки книговидання

26 квітня 2018 р.
 

Швидкі й рішучі кроки щодо розвитку читання та книговидання в Україні стануть довгостроковою асиметричною відповіддю на російську інформаційну агресію, йдеться в меморандумі за підсумками першої Книжкової Ради.

«Наша спільна позиція полягає в тому, що Україна гостро потребує комплексної програми розвитку книговидання та читання, яку в сучасних умовах можна розцінювати як довгострокову асиметричну відповідь на російську агресію, у тому числі інформаційну», — йдеться в документі.

history_img5Розвиток книговидавничої галузі є стратегічно важливим для держави завданням, оскільки культура читання прямо корелює з рівнем розвитку суспільства в цілому і формує критичне мислення, що є дієвим щепленням проти пропаганди й маніпуляції свідомістю, наголошується в документі. Учасники Книжкової Ради закликають президента, уряд і парламент «почути їх голос» та зробити необхідні кроки за цим напрямком.

Сьогодні в галузі складається загрозлива ситуація, зазначають підписанти. Згідно з соцдослідженнями, навіть ті українці, які читають, у середньому прочитують лише 4,3 книжки на рік (поляки — 7, жителі скандинавських країн — 15-18), а частина сімей, де батьки читають дітям уголос, зменшилася за останні роки з 70% до 7%. Державна політика щодо української книжки залишається безсистемною, непослідовною й малоефективною; єдиного центру, який би розробляв і координував цю політику, не існує, а механізми розподілу коштів, що виділяються на підтримку книговидання, є непрозорими та нераціональними. У поточному році майже у всіх сегментах книжкового ринку спостерігається падіння обсягів виробництва більше ніж на 50%.

Учасники Книжкової Ради вважають, що комплексна програма розвитку книговидання та читання має охоплювати різні галузі життєдіяльності суспільства: культуру, освіту, комунікації, медіа, бізнес, а її розробником і провідником має стати єдиний координаційний центр, такий як польський Інститут Книжки.

88785024У меморандумі описуються першочергові завдання щодо розвитку ринку. Серед них, зокрема, реформа бібліотечного господарства: підписанти пропонують провести зміни в цій галузі за європейським зразком, оптимізувавши кількість бібліотек, позбавивши велику їх частину від функцій зберігання старої літератури і перетворивши бібліотеки на сучасні інформаційно-комунікаційні центри з постійно поновлюваними фондами, які б надавали населенню актуальну, а не архівну інформацію. Також має бути запущений єдиний електронний бібліотечний каталог, що дасть змогу проводити моніторинг реального попиту на літературу й позбутися від дублювання функцій.

Також підписанти вважають за необхідне повністю реформувати систему закупівель книжок за бюджетні кошти, створивши єдиний електронний каталог усіх видань в Україні, скасувавши тендери на їх придбання, а також перейти на пряму закупівлю всіх нових книжок у видавців, відмовившись від системи суб’єктивного відбору літератури.

У меморандумі також визначаються першочергові заходи, яких необхідно вжити задля розвитку читання в системі дошкільної та шкільної освіти, задля вдосконалення книжкової інфраструктури, боротьби з контрабандою та контрафактною продукцією, задля підтримки експортного потенціалу галузі. Учасники ринку декларують свою готовність брати участь у всіх цих починаннях на умовах державно-приватного партнерства.

«Український видавничий бізнес за всі роки незалежності так і не зумів стати сучасною конкурентоздатною культурною індустрією. Проте ми вважаємо, що саме нині в Україні складаються всі умови, щоб завдання було врешті-решт виконано. Для цього потрібні швидкі, логічні, системні та послідовні рішення і не менш швидка їх реалізація. Закликаємо до змістовного діалогу та конкретних рішучих дій із боку всіх гілок влади, гарантуючи зі свого боку прозорість бізнесу та конструктивну роботу на благо українського суспільства», — йдеться в Меморандумі.

Засідання першої Книжкової Ради відбулося в Харкові 28-29 травня. Учасники зустрічі відмовилися від практики попередньої підготовки проекту рішення, і підсумковий меморандум складався виключно на підставі тих тез, що озвучувалися в ході обговорення, і доповнювався учасниками протягом декількох тижнів після закінчення зустрічі. Книжкова Рада, що зібрала найпомітніших книговидавців України, проходила за ініціативою Групи компаній «Фактор» та видавництва «Vivat» і була підтримана Асоціацією книговидавців і книгорозповсюджувачів України. У роботі Книжкової Ради також узяли участь народні депутати Юрій Луценко й Олександр Кірш, керівник Держтелерадіо України Олег Наливайко, віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіас Фосс, президент Львівського форуму видавців Олександра Коваль та ін.

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
02 березня 2018 р.  
Віват: насичений 2017 рік видавництва Докладніше
08 лютого 2018 р.  
«Я должна публиковать книги, которые заинтересуют нечитающего человека», – Юлия Орлова, издательство Vivat Докладніше
Блог
 
Визначено лауреатів премії імені Панаса Мирного Докладніше 26 квітня 2018 р.
 
Видавництво Vivat вибороло більшість перемог і Гран-прі книжкового конкурсу Докладніше 26 квітня 2018 р.
 
Назбирали глиняних котиків. Видавництво Vivat продовжує отримувати літературні премії Докладніше 26 квітня 2018 р.
Бестселери