Меморандум першої Книжкової Ради: Україна потребує системної підтримки книговидання

20 вересня 2017 р.
 

Швидкі й рішучі кроки щодо розвитку читання та книговидання в Україні стануть довгостроковою асиметричною відповіддю на російську інформаційну агресію, йдеться в меморандумі за підсумками першої Книжкової Ради.

«Наша спільна позиція полягає в тому, що Україна гостро потребує комплексної програми розвитку книговидання та читання, яку в сучасних умовах можна розцінювати як довгострокову асиметричну відповідь на російську агресію, у тому числі інформаційну», — йдеться в документі.

history_img5Розвиток книговидавничої галузі є стратегічно важливим для держави завданням, оскільки культура читання прямо корелює з рівнем розвитку суспільства в цілому і формує критичне мислення, що є дієвим щепленням проти пропаганди й маніпуляції свідомістю, наголошується в документі. Учасники Книжкової Ради закликають президента, уряд і парламент «почути їх голос» та зробити необхідні кроки за цим напрямком.

Сьогодні в галузі складається загрозлива ситуація, зазначають підписанти. Згідно з соцдослідженнями, навіть ті українці, які читають, у середньому прочитують лише 4,3 книжки на рік (поляки — 7, жителі скандинавських країн — 15-18), а частина сімей, де батьки читають дітям уголос, зменшилася за останні роки з 70% до 7%. Державна політика щодо української книжки залишається безсистемною, непослідовною й малоефективною; єдиного центру, який би розробляв і координував цю політику, не існує, а механізми розподілу коштів, що виділяються на підтримку книговидання, є непрозорими та нераціональними. У поточному році майже у всіх сегментах книжкового ринку спостерігається падіння обсягів виробництва більше ніж на 50%.

Учасники Книжкової Ради вважають, що комплексна програма розвитку книговидання та читання має охоплювати різні галузі життєдіяльності суспільства: культуру, освіту, комунікації, медіа, бізнес, а її розробником і провідником має стати єдиний координаційний центр, такий як польський Інститут Книжки.

88785024У меморандумі описуються першочергові завдання щодо розвитку ринку. Серед них, зокрема, реформа бібліотечного господарства: підписанти пропонують провести зміни в цій галузі за європейським зразком, оптимізувавши кількість бібліотек, позбавивши велику їх частину від функцій зберігання старої літератури і перетворивши бібліотеки на сучасні інформаційно-комунікаційні центри з постійно поновлюваними фондами, які б надавали населенню актуальну, а не архівну інформацію. Також має бути запущений єдиний електронний бібліотечний каталог, що дасть змогу проводити моніторинг реального попиту на літературу й позбутися від дублювання функцій.

Також підписанти вважають за необхідне повністю реформувати систему закупівель книжок за бюджетні кошти, створивши єдиний електронний каталог усіх видань в Україні, скасувавши тендери на їх придбання, а також перейти на пряму закупівлю всіх нових книжок у видавців, відмовившись від системи суб’єктивного відбору літератури.

У меморандумі також визначаються першочергові заходи, яких необхідно вжити задля розвитку читання в системі дошкільної та шкільної освіти, задля вдосконалення книжкової інфраструктури, боротьби з контрабандою та контрафактною продукцією, задля підтримки експортного потенціалу галузі. Учасники ринку декларують свою готовність брати участь у всіх цих починаннях на умовах державно-приватного партнерства.

«Український видавничий бізнес за всі роки незалежності так і не зумів стати сучасною конкурентоздатною культурною індустрією. Проте ми вважаємо, що саме нині в Україні складаються всі умови, щоб завдання було врешті-решт виконано. Для цього потрібні швидкі, логічні, системні та послідовні рішення і не менш швидка їх реалізація. Закликаємо до змістовного діалогу та конкретних рішучих дій із боку всіх гілок влади, гарантуючи зі свого боку прозорість бізнесу та конструктивну роботу на благо українського суспільства», — йдеться в Меморандумі.

Засідання першої Книжкової Ради відбулося в Харкові 28-29 травня. Учасники зустрічі відмовилися від практики попередньої підготовки проекту рішення, і підсумковий меморандум складався виключно на підставі тих тез, що озвучувалися в ході обговорення, і доповнювався учасниками протягом декількох тижнів після закінчення зустрічі. Книжкова Рада, що зібрала найпомітніших книговидавців України, проходила за ініціативою Групи компаній «Фактор» та видавництва «Vivat» і була підтримана Асоціацією книговидавців і книгорозповсюджувачів України. У роботі Книжкової Ради також узяли участь народні депутати Юрій Луценко й Олександр Кірш, керівник Держтелерадіо України Олег Наливайко, віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіас Фосс, президент Львівського форуму видавців Олександра Коваль та ін.

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
06 жовтня 2016 р.  
Дитячої літератури не може бути забагато Докладніше
05 жовтня 2016 р.  
«Неболови»: реалістичні історії про саме життя Докладніше
Блог
 
Видавництво Vivat на 24 Форумі видавців Докладніше 29 серпня 2017 р.
 
Новинки видавництва "Vivat" до Форуму видавців Докладніше 23 серпня 2017 р.
Стаття  
Книги для батьків: як виховувати дитину з самого народження Докладніше 18 липня 2017 р.