У читацьких уподобаннях стався перелом

22 вересня 2017 р.
 

Стаття Юлії Орлової, Генерального директора видавництва «Vivat», на сайті Forbes про те, як книговидавцям вижити під час кризи, і чому не потрібно забороняти ввезення книг із Росії

Юлія Орлова: «У читацьких уподобаннях стався перелом – попит на україномовні книги вищий, ніж на російськомовні»

Харківське видавництво «Віват» до 2016 року просувало свою друковану продукцію під трьома торговими марками: Pelican (книги для дітей), «Аргумент» (прикладна література) і «Віват» (художня література та подарункові видання). Але з початку цього року видавництво вирішило змінити позиціонування на ринку, сконцентрувавшись на посиленні єдиного бренду для всіх книжкових напрямів – «Віват».

У січні видавництво уклало ексклюзивний договір із торішнім лауреатом Нобелівської премії з літератури Світланою Алексієвич на публікацію в Україні двох її книг. Ці твори – про війну в Афганістані («Цинкові хлопчики») і про жінок, які брали участь у Великій Вітчизняній війні («У війни не жіноче обличчя») – принесли білоруській письменниці міжнародну популярність. Їх переклад українською «Віват» представить у квітні на «Книжковому Арсеналі» в Києві.

Юлія Орлова, генеральний директор видавництва «Віват», розповіла Forbes про те, чому книговидавництво – стратегічно важлива для держави сфера, як цей бізнес протистоїть кризі й чому введення ембарго на ввезення книг із Росії не допоможе, а зашкодить українським читачам.

– Українська економіка зараз у занепаді. Реформи, покликані стимулювати розвиток ринку, реалізуються повільно. Якими є перспективи видавничого бізнесу в Україні на цьому тлі?

– Все правильно. Але, знаєте, на мою думку, ситуація в українському книговиданні не така вже важка і страшна. Я не вважаю, зрозуміло, що ми переживаємо ренесанс: на жаль, наклади скорочуються, але перспективи в національного ринку книговидання однозначно є. Загальна ситуація в економіці, звичайно, заважає, і проблем, які заступають перспективу – маса, але ось цей простір попереду ми всі раптом побачили.

Багато в чому це пов’язано з тим, що нарешті внутрішній ринок звільняється від багаторічної експансії російських книговидавців. Тривалий час неможливо було конкурувати з росіянами. Сьогодні курсова різниця при ввезенні книг із Росії та ввізний ПДВ призвели до того, що російські книги дорожчі в середньому на 30%, ніж українські. Це важливий економічний показник на користь купівлі українських книг. Також зменшилися контрабандні потоки. Отже, починають складатися передумови для нормальної конкуренції.

Сьогодні курсова різниця при ввезенні книг із Росії та ввізний ПДВ призвели до того, що російські книги дорожчі в середньому на 30%, ніж українські

Подивіться на показники провідних видавництв: незважаючи на занепад в економіці, вони зростають. Подивіться на минулорічний «Книжковий Арсенал», на Львівський книжковий форум: такої кількості українських новинок не було ніколи. Ми бачимо, що молодь поступово повертається до книги, відроджується мода на читання. Є світові лідери думок, як-от Марк Цукерберг, який виклав свій список читання на рік. Ось цю хвилю – must read! – обов’язково треба підхопити, і формувати її з опорою на місцеві авторитети.

– З якими результатами видавництво «Віват» закінчило 2015 рік, і якими є ваші плани на 2016?

– Фінансовий результат остаточно ще не звели. Книг надрукували сукупним накладом 2,6 млн примірників, на 61% більше, ніж у 2014 році. Всього – 482 найменування, тут теж зростання на 16%. За цими показниками увійшли до трійки найбільших гравців після «Клубу сімейного дозвілля» й «Ранку».

Плани… Короткострокові, на 2016 рік – зростання кількісних показників у півтора рази зі збереженням якості. У стратегічних планах – стати лідером, на частку якого припадає 8–10% обороту національного ринку. Гадаю, ми вирішимо це завдання за кілька років.

Юлія Орлова: «У читацьких уподобання стався перелом – попит на українськомовні книги вищий, ніж на російськомовні»

– А як видавництво «Віват» буде нівелювати ризики від несприятливої економічної ситуації у країні?

– Так, дійсно, це проблема – купівельна спроможність людей падає, а вартість книг зростає. Переважно це зростання пов’язане зі зростанням вартості паперу й інших поліграфматеріалів, що ввозяться з-за кордону за валюту. Ще один несприятливий чинник – зменшення накладів зі збільшенням витрат на підготовку книги, що природним чином збільшує кінцеву вартість.

У відповідь ми плануємо видавати більше книг у м’яких палітурках, зокрема й серйозну літературу, як прийнято в Європі та Америці. Книги будуть мати абсолютно європейський вигляд, а заміна твердої картонної палітурки на м’яку зробить їх доступнішими для кінцевого споживача.

– Чи допоможе введення ембарго на ввезення книг із Росії (ініціатива Остапа Семерака, депутата фракції «Народний фронт»), про що зараз багато говорять?

– Найгостріша й найбільш дискусійна тема сьогодні у професійній спільноті. Гадаю, вона виникла дуже невчасно: нам би зараз об’єднуватися для вирішення спільних проблем, а ідея ембарго буквально розколола нас на два табори. Я належу до тих, хто проти ембарго. Так, можливо, у результаті заборони ми отримаємо якісь тактичні плюси, але стратегічно – програємо.

Адже нам, у підсумку, що важливо? Щоб люди приходили до книгарень і бібліотек і читали. Людям потрібні якісні книги в широкому асортименті, і щодня. Скоротимо їм вибір – втратимо відвідувачів магазинів і бібліотек. Для кого будемо працювати? Весь наш видавничий бізнес просто не може закрити ту дірку в асортименті, яка виникне після ембарго. Розмір діри – приблизно 50% найменувань. У нас просто фізично немає такої кількості кваліфікованих кадрів, якісних перекладачів, фінансових можливостей, щоб вирішити цю проблему. І найголовніше – ембарго не дає можливості всьому цьому з’явитися.

Книги будуть мати абсолютно європейський вигляд, а заміна твердої картонної палітурки на м’яку зробить їх доступнішими для кінцевого споживача

Я взагалі проти будь-яких заборонних заходів. Ми сміємося над Росією, коли там закривають ввезення європейських товарів, караючи насправді власних громадян. Ну, а чим ми будемо кращими в цій ситуації? Хтось каже: ось, російські видавництва будуть змушені відкрити тут свої підрозділи, щоб не втратити ринок, почнуть платити податки в український бюджет. Чи не почнуть. Український ринок для них сьогодні – це 2% в загальному обсягу продажів. Зате наша публіка, інтелігентна, яка думає, що читає, втратить доступ до величезного масиву інформації.

Ми можемо втратити цілі пласти наукової літератури: книги з філософії, економіки, психології, що виходять малими накладами. Українським видавництвам буде нерентабельно їх випускати. Отже, потрібні будуть дотації від держави. Ви вірите, що в сьогоднішніх економічних умовах, у бюджеті в найближчі роки знайдуться на це гроші? Я не вірю. До того ж, досі остаточно не вирішено проблему перекладу українською мовою спеціальної термінології, і всі про це чудово знають. Отже, українська наукова думка втратить від ембарго. Якщо відкинути миттєву вигоду й заглянути хоча б на три-п’ять років вперед, ми побачимо, що втратять, насправді, всі.

Юлія Орлова: «У читацьких уподобання стався перелом – попит на українськомовні книги вищий, ніж на російськомовні»
– Яких реформ потребує українське книговидання?

– Найголовніше – ставлення держави до цієї галузі має бути як до стратегічно важливої, оскільки державі необхідні розумні люди, з розвиненим критичним мисленням. Це значною мірою політичне завдання. Подивіться: за всіма опитуваннями, чим вищий у людей рівень освіченості, тим вища їхня лояльність до української держави. Якщо буде розуміння важливості галузі, все інше додасться. Наприклад, на 42-мільйонну країну в нас одна повноцінна мережа книжкових магазинів, я маю на увазі «Книгарню Є». А система книгорозповсюдження – не менш важливе завдання, ніж книговидання: де нам продавати те, що ми видали, як нам донести інформацію про книгу до її кінцевого покупця? Водночас у будь-якому місті є площі, які перебувають у комунальній власності.

Якщо я не помиляюся, на сьогодні є рішення Львівської та Луцької міськрад: якщо хтось орендує такі площі під книжковий магазин, то їх здають за пільговою ставкою в 1 гривню за 1 кв. м. Необхідно транслювати таке рішення на всі міста України, тому що, доставляючи книгу споживачеві, людина виконує завдання державної ваги. Потрібно реформувати систему бібліотек і систему закупівель книг у бібліотеки, зробити її абсолютно прозорою. Щоб включити наших громадян у європейський і світовий контекст мислення, треба різко наростити обсяг перекладної світової літератури, але власними силами видавництва з цим завданням не впораються, потрібен спеціальний державний фонд на оплату перекладачів.

Потрібно реформувати систему бібліотек і систему закупівель книг у бібліотеки, зробити її абсолютно прозорою

Гігантське завдання – популяризація читання. Ми все ще залишаємося країною, яка дуже мало читає: за рік українець прочитує вдвічі менше книг, ніж поляк, і в п’ять разів менше, ніж швед. Сподіваюся, з’явиться єдиний координаційний центр – Інститут Книги, який буде провідником державної політики в цій сфері. Якщо він візьметься за вирішення перерахованих завдань, інвестиційна привабливість книговидання дуже зросте.

– Яким, за вашою оцінкою, є обсяг українського ринку книговидання?

– Точних цифр щодо обсягу ринку в мене немає, але, узагальнюючи деякі дані, ми оцінюємо його приблизно у 350 млн гривень. Мабуть, найбільш насиченою є ніша дитячої літератури, і ми там, до речі, успішно конкуруємо. А ось ніша ділової літератури зараз майже вільна. У ній почали поступово працювати кілька видавництв, ми теж готуємо низку перекладних наукових книг, переважно з менеджменту організацій та маркетингу. Не повністю закрито також нішу сучасної української літератури, тут у українських видавництв непочатий край роботи. Цілком очевидно, що в Україні бракує сильних літературних конкурсів, професійних критиків, рецензентів. Це суміжні порожні ніші, які теж потребують заповнення.

– Паперові та електронні книги: як ці два формати співіснують?

– Для нас як для видавництва вид носія є не таким уже й важливим. Важливо, щоб книги читали, інше вторинне. Сьогодні бізнес на електронних книгах абсолютно незахищений від піратства на державному рівні, і це єдина причина, чому його, по суті, немає в Україні. Якщо держава зможе гарантувати захист авторських прав, створення контенту для електронної книги почне розвиватися. Але, до речі, у світі вже намічається відкочування: на минулорічному Франкфуртському ярмарку було видно тренд на зниження інтересу до електронної книги.

– Які актуальні тенденції в розвитку українського книговидання можете виділити?

– Важливий момент, який на сьогодні усвідомили практично всі: якість понад усе. Дедалі менше книг на газетному папері або в неякісному поліграфічному виконанні. Набагато більше уваги приділяється якості перекладів українською мовою. Ще одна безперечна тенденція: з 2015 року стався остаточний перелом у читацьких уподобаннях, і попит на україномовні книги перевищив попит на російськомовні.

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
06 жовтня 2016 р.  
Дитячої літератури не може бути забагато Докладніше
05 жовтня 2016 р.  
«Неболови»: реалістичні історії про саме життя Докладніше
Блог
 
Видавництво Vivat на 24 Форумі видавців Докладніше 29 серпня 2017 р.
 
Новинки видавництва "Vivat" до Форуму видавців Докладніше 23 серпня 2017 р.
Стаття  
Книги для батьків: як виховувати дитину з самого народження Докладніше 18 липня 2017 р.