Книжковий Арсенал №6: вектор розвитку, тренди ринку, стратегії видавців

22 серпня 2017 р.
 

Увага читачів і гостей фестивалю вперше за роки нагріла (або й розжарила) стіни Ареналу; ажіотаж видавців поставив під питання розширення торгової площі (про це йшлося у неофіційних побажаннях найбільших гравців ринку) або ж прискіпливішого відбору видавців до участі; увага європейських видавців та неприховане бажання приїжджати знову задає бізнесовий вектор розвитку та перетворення на майданчик торгівлі правами; активність літературної та загалом культурної спільноти у контексті проведення заходів – створює потужний фестивальний потенціал.

Популярність і масовість Книжкового Арсеналу нині вперше за шість років загрожують його добре відпрацьованій інтелектуальній концепції. Популярність цього заходу серед видавців, книготорговців та відвідувачів, яка, здавалося б, є логічним результатом роботи менеджерів цього проекту, що змусила задуматися над суттєвими обмеженнями формату, якісним відбором та особливою увагою до учасників одного з найбільших книжкових заходів.

Шостий міжнародний книжковий фестиваль став межевою точкою, виходом на роздоріжжя, і здається, зараз кураторам доведеться обрати окрему модель, яка очевидно, не зможе задовольнити усіх гравців ринку, кожен з яких намагається «перетягнути ковдру» на свій бік. Ми спробували розібратися, чим же приваблює Книжковий Арсенал професійну аудиторію – у фактах, цифрах і коментарях.

12 000 квадратних метрів, задіяних  під проведення заходу, близько 500 книжкових новинок, 23 спецпрограми, 13 виставок книжкових ілюстрацій, живопису, графіки, плакатів, близько 500 івентів, понад 800 учасників подій, з них 60 іноземних гостей, близько 140 стендових учасників  цифри, які для українского книжкового ринку є вагомими і показують динаміку росту і розвитку, до того ж, не лише кількісно, а й якісно.

 

Продажі

Більшість видавців у своїх відгуках визнавали, що участю у цьогорічному Книжковому Арсеналі задоволені – кількість відвідувачів зросла, й вони охочіше розстаються з грошима, порівняно з минулим фестивалем й осіннім Форумом видавців.

Водночас дехто із учасників наголошував на тому, що вважає цей захід передовсім нагодою показати себе, а не заробити. Інші, навпаки, доводили, що пріоритетним є продаж, а тому претензії у них виклакало планування залу: до останніх стендів, які розташовані перед залом «Кафе «Європа», відвідувачі ризикували дійти з пустим гаманцем і вже повною валізою книжок.

13086739_1145137285530592_8042722741114527103_o

Традиційно найбільшим попитом користувалися новинки, підготовлені видавцями спеціально до Книжкового Арсеналу. За підрахунками Читомо, дехто з гравців суттєво виріс за рік. До прикладу, харківський «Віват» підготував 59 новинок проти 7 у 2015 році. Інший харківський гість – «Клуб Сімейного Дозвілля» – привіз близько 60 нових назв. 22 новинки представила видавнича група «KM-Books».

У середньому видавництва видали в межах 10 нових книжок: «Час майстрів» (11), «Основи» (8), «Наш формат» (8), «Видавництво Жупанського» (8), «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (7), «Комора» (6), «Нора-друк» (6), «Видавництво Анетти Антоненко» (7, з них 3 – спільні проекти з видавництвом «Ніка-Центр»), «Брайт Букс» (5), «Фонтан казок» (5). Загалом 25 новинок у видавництва «Книги – ХХІ» (в тому числі спільні роботи з Meridian Czernowitz та «Вавилонською біблілтекою», а також книги дитячого арт-видавництва «Чорні вівці»).

При цьому, за спостереженнями директора «Фоліо» Олександра Красовицького, новинок на шостому Арсеналі значно поменшало. «Новинок дуже мало, навіть великі видавництва привезли менше знакових новинок, ніж рік тому. Особливо це стосується очевидної стагнації творчості авторів сучукрліту. Натомість те, що привезли, дедалі частіше відрізняється якісним нестандартним художнім оформленням, очевидно кращим, ніж раніше, поліграфічним виконанням», – написав він у своєму Facebook. У самому «Фоліо» вийшло 37 новинок. Хоча минулого року до Книжкового Арсеналу у видавництві надрукували близько двох десятків нових книжок.

Водночас генеральна директорка «Вівату» Юлія Орлова з Красовицьким не погоджується: «У нас було 59 новинок. Це не просто багато, це дуже багато. Єдине, з чим згодна – дійсно дуже мало було новинок укрсучліту». Інший харківський гість – «Клуб Сімейного Дозвілля» – привіз близько близько 60 нових назв. 35 новинок представило «Видавництво Старого Лева».

13047711_1050464285000386_5465803622815279398_o

Примірників деяких новинок навіть не вистачило на всіх, тому видавці, якщо була така можливість, довозили книжки. Серед таких аншлагових видань – «Джордж і таємний ключ до всесвіту» Люсі  Гокінґ та Стівена Гокінґа (ВСЛ, продано 830 примірників), «Saint Porno Богдана Логвиненка» (КСД, продано близько 500 примірників), «Фантастичні історії на добраніч» Ервіна Мозера (видавництво «Чорні вівці», продано 350 примірників), «Щасливі голі люди» Катерини Бабкіної (Meridian Czernowitz, продано 300 примірників), «Філософія свободи» Ларса Свендсена («Видавництво Анетти Антоненко» та «Ніка-центр», з обох стендів продано 210 примірників ), «Мікробот» Олега Чаклуна («Фонтан казок»), «Ковчег часу» Мартіна Щигельського («Урбіно»).

За словами PR-менеджера видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля» Івана Лопатченка, за перші чотири дні вони продали близько півтисячі примірників «Saint Porno». «У «Клубі Сімейного Дозвілля» повністю закінчилося ще у п’ятницю «Saint Porno» Богдана Логвиненка, при чому на всіх київських складах. Останні дні працювали без книжок Ірен Роздобудько, також закінчилися книги Василя Шкляра «Маруся», Фоззі «Сопровождающие лица», Ренсом Ріггз «Дім дивних дітей». Щодня підвозили «Відьмаків» Анджея Сапковського, «Ми були брехунами» Емілі Локгарт, «Людина у пошуках справжнього сенсу» Віктора Франкла, «Викинь мотлох із життя» Марі Кондо», – ділиться Лопатченко.

Зростання продажів констатує також генеральна директорка «Вівату» Юлія Орлова: «Майже ніхто не йшов від нас з однією книгою, а з трьома-чотирма». 

«Фоліо» має суттєве зростання, порівняно з минулим роком, але це не тільки завдяки відвідувачам, а тому що є інфляційний показник», – відзначив директор «Фоліо» Олександр Красовицький.

Були й такі книги, на значний попит яких видавці самі не сподівалися. У «Смолоскипа» це, приміром, впорядкована Вірою Агеєвою «Антологія української літературно-критичної думки першої половини ХХ століття».

В «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» – «Антологія української поезії ХХ століття». «Такого успіху (майже півтисячі проданих примірників) «Антології…» ми зовсім не сподівалися, хоча й заповідалися виконувати цією книжкою своєрідну важливу місію – закохати українського читача в українську поезію. З велелюдної й потужної презентації книжки, що стала, за словами когось із блогерів, «супер-фіналом» Книжкового Арсеналу-2016, видно, що ця місія не лише «можлива», а й непогано вдається», – розповів Тарас Малкович.

«У видавництві «Книги-ХХІ» розібрали повністю новинки Інгеборг Бахман «Синхрон», Бернда Шухтера «Пора вітрів», Дженні Ерпенбек «Прокляття дому» та Сюзанну Шоль «Емма мовчить». Лідерами продажу стали книги Каталін Доріан Флореску «Якоб вирішує любити» і Джозефа Геллера «Пастка-22». Але ці книги довозили безпосередньо з друкарні, тому кількості вистачило. Новинки дитячого арт-видавництва «Чорні вівці» розлетілись вмить, також довозили. Найбільше уваги привернув переклад Ервіна Мозера «Фантастичні історіі на добраніч». І не можу не згадати потік зацікавлених відвідувачів, які «вже і зараз» хотіли придбати роман Грізелідіс Реаль «Чорний — це колір», який вийде через місяць у нашому видавництві», – поділилася PR-менеджерка видавництва «Книги-ХХІ» Наталія Флорескул.

13064606_1045968672135080_8511868860069991361_o

«Порівняно з минулим Арсеналом у людей більше завелося грошей: це ще не дуже, але помітно. Торік приходила мама з дитиною і брала лише одну книжку, а цього разу можуть взяти дві. Є люди, що приходять і беруть по п’ять-шість і десять», – поділився спостереженнями засновник «Фонтану казок» Іван Андрусяк. «Щодо нашого асортименту, то підтвердилася актуальність серії «Книжка про мене» для дітей середнього шкільного віку, в яких сучасні підлітки пізнають себе – ці книги йдуть як пиріжки. Стабільно продається поезія», – додав він.

«Порівняно з попереднім Арсеналом у мене зросли продажі у 2,7 рази. Навіть свій фінансовий план ми перевищили на 25 %. І це при тому, що новинок набагато більше не стало. Я швидше вгадала смаковий сегмент. Таке буває: або вгадаєш, або ні», – прокоментувала свої ярмаркові успіхи Анетта Антоненко. Удвічі зросли продажі видавництва «Наш формат». «250 % зростання за грошима і удвічі за проданими примірниками», – такі цифри назвала співзасновниця видавництва «Урбіно» Божена Антоняк.

Несуттєво, але зросли за рік продажі й у «Видавництві Старого Лева», передовсім завдяки новинкам. «35 нових книг, деякі з яких вперше з’явилися у продажу саме на Книжковому Арсеналі. Це «Джордж і таємний ключ до всесвіту» Люсі  Гокінґ та Стівена Гокінґа і «Це Воргол» Кетрін Інґрем та інші. Відчувається, що читачі значно обдуманіше підходять до покупок і зважують всі за і проти перед тим, як придбати ту чи іншу книжку», – пояснила керівниця відділу маркетингу та зв’язків з громадськістю ВСЛ Оксана Зьобро.  «У нас закінчився тільки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» (830 примірників, друкарня не встигла надіслати нам весь тираж). Решта книг не закінчувалася, бо ми встигали оперативно довозити всі позиції з київського складу. Серед книг-фаворитів Стівен Гокінґ, Люсі Гокінґ «Джордж і таємний ключ до всесвіту», Емілія Дзюбак «Рік у лісі», Франсуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття», Кетрін Інґрем «Це Воргол», – додала вона.

Читачі стали вибагливіші й не поспішали купувати неякісні видання. Все більше звертали увагу на верстку, ілюстрації, дизайн, папір, обкладинки книжок. Загалом новинок вийшло близько півтисячі, вони стали більш якісними, актуальними, помітними.

 

Тенденції книговидання

Доброю традицією стала Вітрина новинок: книжкові новинки містилися на чотирьох величезних круглих столах. Пропозиції: переклади, арт-книги, нон-фікшн, київська тематика, поезія, українська проза, дитячі книжки.

Читачі й надалі прагнуть розбиратися в подіях, пов’язаних із війною на Сході й суспільно-політичними процесами в Україні. Звідси незгасний інтерес до «Аеропорту» Сергія Лойка, який, за словами директора видавництва «Брайт Букс» Дмитра Кириченка, вийшов у новій редакції, з новими фрагментами та фіналом. «Крім того, в топах продажів видавництва – «Вторгнення в Україну групи «Інформаційний спротив». Також мала успіх книжка Тараса Березовця «Анексія. Острів Крим. Хроніки гібридної війни», – додав Кириченко.

Разом із тим міцнішає інтерес до засадничих праць – історичних, філософських, етнографічних, культурологічних. Тут варто згадати новинки «Духу й літери», «Дулібів», Laurus’а, видавців Олександра Савчука й Олега Філюка.

Ще одна тенденція – поява низки якісних мистецьких видань. Найбільш резонансними можна назвати книгу «Родоводу» про київський період Казимира Малевича, «Ройтбурда» і Кримінальний кодекс з ілюстраціями Нікіти Кравцова, що вийшли в «Основах» (останній, зі слів директорки видавництва Дани Павличко, викликав фурор, порівняно з іншими новинками).

Молоде видавництво ArtHuss також представило два важливих проекти – світовий бестселер «33 митці у 3 актах» Сари Торнтон і «Сучасне українське мистецтво» вітчизняної дослідниці Галини Скляренко.

13029461_740947899373957_7783637510021441648_o

«33 митці» – це такий собі гайд по світовому мистецтву, а Галина Скляренко написала розвідку про укаїнських митців. Ми пробуємо просувати їх разом, щоб показати, що у світі є непогані митці, і їх цінують у їхніх країнах, і в нас також є непогані митці, але їх не цінують», – розповів представник ArtHuss Олексій Голобородий, додавши, що ці видання активно купували на Книжковому Арсеналі, тому восени вони візьмуться за переклад ще однієї книги Торнтон – «7 днів у світі мистецтва».

Серед мистецьких книг популярністю користувалася у покупців також серія видань, спеціально підготовлених в рамках музейного проекту «Тіні забутих предків. Виставка».

Цікавим є спостереження щодо розмальовок – відчувається, що шалений бум уже минув, хоча люди ще мають до них інтерес, зокрема, розглядаючи як варіант для подарунку. Приміром, багато хто зупинявся біля стенду «Урбіно», де також пропонувалося придбати футболки за мотивами розмальовок Олесі Вакуленко «Я люблю Україну».  Або виникають нові формати, як-от розмальовка Віолетти Борігард «Принцеса-кухарка», що швидше можна назвати домальовкою.

Сегмент дитячих видань поповнився новими проектами з потужною візуальною складовою. Це віммельбухи (ARTBOOKS, ВСЛ), історії про картину з малюнками-інтерпретаціями (серія «Книга про картину» арт-видавництва «Nebo»), книги з чорно-білими ілюстраціями («Славні професії борсука» від ARTBOOKS, «Наші рідненькі чорно-білі казки» від «Часу майстрів»), застосуванням колажних технік («Сузір’я курки» Софії Андрухович і Мар’яни Прохасько). Також до Арсеналу українською вийшли відомі у світі історії про корову Лізелотту («Віват») й Ґруффало («Читаріум»). «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» потішила шанувальників поттеріани розкішним ілюстрованим виданням про юного чарівника. За словами Малковича, ця книга – у фаворитах за обсягами продажів.

30-та річниця Чорнобильської катастрофи актуалізувала інтерес до цієї теми. Новинки їй присвятили «Нора-друк» (роман «Оформляндія або Прогулянка в Зону» Маркіяна Камиша) і DISCURSUS (нон-фікшн видання «1986. Чорнобильські хроніки» Сергія Трохима).

13071889_1144486012262386_3973459836082829898_o

Обидві книги, зі слів видавців, купували охоче. «Під вихід книжки Маркіяна Камиша і 30-річчя Чорнобиля дискусію з Мирославом Слабошпицьким – одним із найвідоміших режисерів, що знімає якраз про зону. Маркіян Камиш добре продається, бо це нішева проза (про Чорнобиль), але молодіжна, суто мейнстрімна на сьогодні», – прокоментував співзасновник видавництва Микола Кравченко.

Три видавництва – «Віват», «Комора» та «Дух і літера» – представляли на своїх стендах переклади творів нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич. Попит на її книги був теж високим.

Попри політичну ситуацію, читачі добре сприйняли книжки від російських гостей Книжкового Арсеналу – Альянсу незалежних видавців. Книжки з їхнього асортименту були переважно якісно видані та рідкісні для нашого книжкового ринку (зокрема йдеться про фахову літературу, якої бракує в українських перекладах). Тому біля стенду завжди було чимало покупців. В останній день полиці були напівпустими, а відвідувачі цікавилися можливістю замовлення такої літератури поштою.

Проте склалося й непорозуміння. Члени Організаційного комітету виявили та припинили торгівлю книжками російського пропагандиста Алєксандра Дугіна, які були розміщені несанкціонованим учасником – магазином «Книжковий бум» – на стенді альянсу.

«Положенням чітко передбачено механізм, яким чином діє Організатор в особі Організаційного комітету у випадку виявлення продукції, яка може бути використана для закликів, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення. Зокрема, у разі її виявлення Організатор висуває претензію до експонента та просить його зняти цю продукцію з експозиції, а в разі відмови зробити просить залишити Фестиваль, що і було зроблено у випадку несанкціонованої торгівлі книжками А. Дугіна», – коментують організатори. Проте їм самим незрозуміла наявність у книжкових магазинах Києва видань, що входять до списку з 38 книжок, ввезення яких заборонене на територію України, згідно з рекомендаціями Держкомтелерадіо від серпня 2015 року. Як відомо,  у списку є книжки Дугіна «Україна. Моя війна. Геополітичний щоденник» і «Євразійський реванш Росії».

 

Ціни                                                       

Уже традиційним було порівняння вартості кави та пирогів  на території Мистецького Арсеналу з книжковими покупками. Із відгуків відвідувачів та видавців – люди вже змирилися з тим, що ціни зросли, тобто такого шоку, як рік–два тому вже немає.

«Середня ціна – 100 гривень, але читачі приходять все одно. Один день роботи на Книжковому Арсеналі – це 4 дні на Форумі видавців у фінансовому плані. У Львові багато людей, які дивляться, а не купують», – пояснила Анетта Антоненко.

Про загрози «здешевлених» книжок думками поділився директор видавництва Українського католицького університету Володимир Нетак: «Ми робимо вузькоспеціалізовану якісну наукову книжку і дуже її «вилизуємо». Основна проблема в Україні – всі намагаються зробити книжку за 20-30 гривень. Для мене книжка, яка коштує менше, ніж 8 євро – це кримінал. Ті, хто робить дешеві неякісні книжки, створює дискомфорт для тих, хто хоче робити щось краще, тому що людина звикає, що книжку можна купити за 20 гривень».

Вартість мистецький видань коливалась в середньому у межах 400-800 гривень. Проте такі книжки теж користувалися попитом у покупців. Тут варто згадати альбом колекції Бориса та Тетяна Гриньових та книга-дослідження творчості українського художника Олександра Ройтбурда від видавництва «Основи», а також нове видання «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930», яке вийшло «Родоводі» спільно з Києво-Могилянською бізнес-школою.

13041479_1050967978283350_6605584113533729431_o

 

Нові гравці

Бойове хрещення Книжковим Арсеналом пройшло новостворене видавництво ARTBOOKS, представивши тут книги для дошкільнят. Серед них – вперше видані українською три віммельбухи («Великий АВТО Віммельбух» Стефана Зайдлера, «Що чує котеня? Велика книга звуків» Лізелот Верштеег (Лоті) та «Зоопарк» Каролін Гертлер) і світовий бестселер «Жива книжка» Ерве Тюлле, а також перше видання серії чорно-білих книг для дітей «Славні професії борсука» української ілюстраторки Романи Рубан, яке, до речі, ввійшло до короткого списку конкурсу на найкращий книжковий дизайн цього літературного сезону, який КА проводив спільно з Goethe-Institut в Україні за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку та фонду Buchkunst.

«Ми дуже переживали до Арсеналу. Але, на превелике щастя, на всі наші книги був попит, на них очікували – багато батьків стежили за нашими анонсами протягом останніх місяців і хотіли першими купити ці книги на Книжковому Арсеналі. Лідери продажів змінювалися щодня, але всі рекорди побила «Жива книжка», – розповідає засновниця видавництва Анна Похлєбаєва.

З її слів, ARTBOOKS почало свою діяльність з видання книг для найменших читачів (категорія 0+), якій, на її думку, видавці не приділяють належної уваги. Поступово новостворене видавництво збільшуватиме асортимент і планує видавати книги для читачів різного віку.

13041490_1050965988283549_4412676166758882643_o

«Ми керуємося бажанням видавати книги-новинки, які вже через півроку після презентації на світових книжкових ярмарках будуть доступними українському читачу. Серед планів на найближче півріччя ще один віммельбух і ще одна книга Ерве Тюлле. Також ми вже готуємося до Львівського форуму і хочемо запустити серію освітніх книжок, також на черзі видання з психології для мам», – додала Похлєбаєва.

Не нові гравці, але нові учасники – видавництво Українського католицького університету. «У нас купували новинки, які вийшли саме до Арсеналу Мирослава Мариновича (книга спогадів «Всесвіт за колючим дротом») і Любомира Гузара («Де скарб Твій…» – бесіди владики Любомира Гузара з підприємцями)», – розповів директор видавництва, зазначивши, що столична публіка їм дуже цікава.

13054990_1184879114890647_6184824518305808735_o

Любомир Гузар під час презентації «Де скарб Твій…» 

Директор київського видавництва «Академія» Василь Теремко анонсував реорганізацію свого проекту. «Я знайшов дуже багато нових ідей. Виставка додала мене енергії. Роботи завжди дуже багато, і просто не знаєш, куди іти, а виставка це підказала. Ми задумали реорганізацію видавництва, почали нові проекти, і я вже знаю, що треба робити», – зазначив він.

На Книжковому Арсеналі відбулася презентація двох нових видавництв – «Видавництва» та «Pabulum».

«Видавництво – моя багаторічна мрія, викликана високою інертністю та низькою загальною культурою наших видавців і повільним розвитком ринку. Після успіху Благодійного Фонду «Добра Листівка» питання запуску видавництва було вирішеним. Хтось має подавати приклад гідної роботи европейського рівня – з нуля, без мільйонних інвестицій і найманих піар-фірм. Чому б і не ми. Наша мета – розмітити територію, проявити себе в найслабших областях українського книговидання (тим самим випередивши його, книговидання, розвиток на кілька років) і стати провідним видавництвом України в пропорції назв до накладів», – поділився планами співзасновник «Видавництва» Ілля Стронґовський.

2016-04-22-05.07

Презентація «Видавництво» і  «Бути мною» Анни Хьоґлунд. Зліва направо: Анна Процук, літредакторка видання, Юлія Юрчук, перекладачка книжки, Лілія Омельяненко та Ілля Стронґовський, видавці. 

Дебютує «Видавництво» перекладом книги «Бути мною» Анни Хьоґлунд зі Швеції. Видання книжки заплановано на липень 2016 року, а на Книжковому Арсеналі та на сайті  «Видавництва» приймають передзамовлення на неї. «Ми плануємо зайняти сегмент якісної ексклюзивної книги, створеної для справжніх книголюбів. Під час Арсеналу ми вже отримали близько 200 передзамовлень, і у людей навіть не було сумніву, що вони обрали правильну книжку, і що саме на неї вони з нетерпінням чекали. Особисто мене цей факт безапеляційної довіри до нас, як до нового видавництва, привів до стану екстазу, і зараз я знаю, що ми точно рухаємося в необхідному напрямку, і що результати не тільки втішать, але й перевершать очікування всіх», – додала співзасновниця «Видавництва» Лілія Омельяненко.

Дмитро Стретович, співзасновник і директор видавництва «Pabulum» розповів, що вони з Іриною Осадчук вирішили створити видавництво, яке видаватиме нон-фікшн. «Українському ринку не вистачає якісної нон-фікшн літератури, як нам здається. Варто цю нішу заповнювати, ось ми й хотіли б долучитися до цього процесу. Процес заснування наразі нічим не особливий, хіба що трохи спростилися юридичні процеси реєстрації», – ділиться він.

Загалом своєю нішею називає нон-фікшн. «Це будуть біографії відомих і успішних українців, це буде жанр «розмови» (за участі двох авторитетних людей), книжки про розвиток творчих навичок», – анонсував плани діяльності видавництва Стретович. Також у «Pabulum» планують видавати переклади світових бестселерів. Цього року нове видаництво планує видати перших 5 книжок, надалі збільшувати кількість новинок, але зупинитися на 20 новинках в рік.

Вперше на Книжковому Арсеналі були представлені два видавництва з анексованого півострова, що спеціалізуються на виданні книжок кримськотатарською мовою (єдиний дитячий журнал «Арманчыкъ» й істрико-краєзнавчий журнал «Qasevet») й відбулися відповідні презентації.

13015670_1003154296387321_324025597237303598_n

Стенди

Цього року стенди учасників здебільшого розчарували: видавництва з великими оборотами не приділили належної уваги своєму позиціонуванню і іміджу, скориставшись стандартними пропозиціями від організаторів.

Традиційно особливу увагу в оформленні своєї ярмаркової плоші приділяє «Видавництво Старого Лева». Цього разу вони підготували його у стилістиці своєї новинки про космос «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Стівена Гокінґа: на всю стіну розмістили принт з ілюстрацією з обкладинки. Так що відвідувачі не могли не помітити його чи пройти повз.

13048125_1050966061616875_34252519090527490_o

Стильно, лаконічно та ергономічно був оформлений з картонних конструкцій простір стенду видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля». Книжкову продукцію вони поділили за тематикою і простір поділили на «тематичні» зони , до яких покупці могли підійти з будь-якого боку і вибрати книжку.

Як уже згадувалося вище, дехто з видавців висловлював зауваги щодо структурованості простору. «Більшість людей доходить до перегородки посеред залу і йде назад. Не можна так перегороджувати зал. Буває велика проблема зайти сюди через скупчення людей, і погана вентиляція», – скаржиться директор «Кальварії» Петро Мацкевич.

Також варто відзначити, що деякі видавництва подбали і про стильну форму для своїх продавців («Основи», ВСЛ, КСД, «Віват», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Малі.UA), і про можливість розрахунку банківською карткою ВСЛ, «Віват», «Наш формат», «Фоліо»), і про упаковку продукції у брендовані крафт-пакети («Люта справа», «Основи», «Наш формат», «ArtHuss»).

Виділявся масштабністю та оформленням стенд Франкфуртського книжкового ярмарку. Окрім того, на стенді було багато німецькомовних книг для різної аудиторії, а також окремо полиця з перекладами українських авторів німецькою та німецьких авторів українською. Найбільше відвідувачів «притягували» видання з полиці «25 найкрасивіших книг».

13055756_1050966451616836_1678388973133413122_o

До слова, у Східній Європі цього року Франкфуртський ярмарок буде предствлений лише у Києві і на Варшавському книжковому ярмарку. Приїзд в Україну, робота німецьких видавців та менеджерів на стенді й подіях, а також планування місця на наступний рік – усе це є неабияким компліментом для організаторів та українського видавничого ринку, який перетворюється на перспективний для світової спільноти.

Французький інститут не зраджував своїй екологічній стилістиці і на Арсеналі.

Гідно був представлений національний стенд Греції, де окрім грецьких художніх та нон-фікшн бестселерів, чи не півстенду займали комікси та графічні романи. Попри вузький і не надто активний нині грецький ринок, цей асортимент видався більше, ніж широким. З іншого боку, попри цікавість стенду, цьогорічна увага до Греції, зважаючи на її економічні показники книжкового ринку, є більш актуальною в культурному, а не бізнесовому контексті. Схоже, що український ринок для греків є набагато цікавішим, ніж потенційна грецька аудиторія для українських видавців.

Стенд Посольства Швейцарії привернув увагу своєю колекцією книжок для дітей із особливостями – більше півсотні рідкісних для нашого і світового ринків видань безперервно презентувалися відвідувачам практично в індивідуальному порядку.

 

Проблеми

Книжковий Арсенал – справжній рай для тих, хто любить книги, мистецтво, інтелектуальні бесіди, цікаві та несподівані знайомства (можна і разом),  безкоштовні корони та вуса або кульбабове вино (так, там можна було і таке знайти). Але ми виокремили певні недоліки:

1. Відсутність терміналів для розрахунку банківською картою біля переважної більшості стендів видавництв (хоча, може, це і не мінус, а шлях до порятунку від банкрутства навіженого книгомана). Відсутність банкоматів на території Мистецького Арсеналу, найближчий з них розташований за кілометр.

2. Черги та квитки. Тут відвідувачі розділилися на два табори. Одні були раді з таких черг на книжкову подію, а інші висловлювали пропозиції щодо спрощення процедури купівлі квитка і входу на територію. Серед варіантів – замовлення і покупка через інтернет.

Також варто було би розглянути варіант денного браслету, щоби відвідувач зміг протягом дня вийти і зайти на територію Арсеналу кілька разів. Якщо минулого року черги сприймалися як зростання популярності фестивалю серед відвідувачів, то цього року організатори мали б передбачити комфортнішу доступність до заходу. Приміром, збільшенням кас на години пік.

3. Вбиральні у приміщенні ярмарку явно не розраховані на такий потік відвідувачів. А до туалетів надворі відвідувачі чомусь не доходили.

4. Задуха в приміщенні, через яку важко було висидіти до кінця заходу.

5. Часто повторюване у зверненні до іноземних гостей питання «Чим Україна має вас зацікавити, чим має сподобатися?» набридло за 5 днів фестивалю. Це ще адекватно сприймалося під час першої дискусії за участю іноземних гостей, але якщо питати в кожного і щодня – скидається на те, що ми самі не знаємо, чим ми взагалі можемо комусь подобатися або ще гірше – самі собі не подобаємося.

Незабаром чекайте звіт із фестивальної і виставкової частини Книжкового Арсеналу.

Висловлюємо вдячність усім коментаторам за враження і надану інформацію.

Над матеріалом працювали: Анастасія Івашина, Анастасія Трепитьон, Марія Горбач, Інна Мочарник, Алла Костовська, Ната Коваль, Андрій Мартиненко, Ольга Ренн, Ольга Герасименко, Галина Листвак, Катерина Котвіцька.

Світлини Нати Коваль, Богдана Пошивайла, Олександра Зубка

line_small2

Джерело: інформаційний портал ЧИТОМО

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
06 жовтня 2016 р.  
Дитячої літератури не може бути забагато Докладніше
05 жовтня 2016 р.  
«Неболови»: реалістичні історії про саме життя Докладніше
Блог
Стаття  
Книги для батьків: як виховувати дитину з самого народження Докладніше 18 липня 2017 р.
Новина  
У видавництві “Vivat” виходить книжкова серія Ted Books Докладніше 29 червня 2017 р.
 
Новинки видавництва Віват до #bookarsenal Докладніше 25 квітня 2017 р.