Їжак Вільгельм у пошуках Світла

21 травня 2018 р.
ВІДГУК ЧИТАЧА  

Христина Содомора

"Їжачок Вільгельм". Тетяна Стус. Анна Сарвіра.Книжки для дітей Видавництва "Віват"

Таня Стус. Їжак Вільгельм / Ілюстрації Анни Сарвіри. – Харків: Віват, 2016. – 32 с. – (Серія «Маленьке диво»).

Сповнена символізму, глибоких метафор та культурних референцій дитяча книжка, яка потребує вдумливого читання разом з дорослими

Дитяча письменниця Таня Стус, відома бестселерами «Панночка», «Як не заблукати в Павутині», книжкою для молодших читачів «Біла, Синя та інші», а цього року включена в оновлену шкільну програму з літературного читання, написала доволі нестандартну історію «Їжак Вільгельм».

Головний герой цієї книжки-картинки зовсім не схожий на інших міських їжаків. Прокинувшись уночі, його колючі родичі зазвичай шукають щось попоїсти. Але Вільгельм не настільки меркантильний у своїх бажаннях. Його цікавлять речі глибшого, ба навіть філософського рівня. Наприклад, звідки береться Світло.

Їжак не самотній у своїх пошуках. У міському парку, де відбуваються події, живуть і байдужі до всього горобці, і спостережливі голуби, і балакуча ворона Федора, і любителька сонників і гороскопів білка Маруся. Це історія про дружбу, про допомогу, про пошуки вирішення проблем, про мрію врешті.

Доволі нечастим для сучасної української дитячої літератури є те, що книжка про пригоди тваринки не обмежується виключно життям і пригодами тварин, а має потужні культурні реляції. Таня Стус опосередковано знайомить маленького читача з непересічною історичною постаттю – польсько-українським художником Вільгельмом Котарбінським, творчість якого, власне, і надихнула авторку до появи однойменного героя книжки.

Котарбінський – представник академізму та символізму в живописі. Він – один із митців, які працювали над розписами Володимирського собору, а отже, й один із творців сучасного сакрального простору української столиці. Цю частину його біографії важливо знати, аби повною мірою зрозуміти символіку вербального і візуального тексту книжки-картинки, її кольори та метафори.

04fb2-clip-82kb

Їжак не лише носить ім’я польсько-українського художника, але й своїм стилем життя та способом думання, і головне – бачення, відображає певною мірою самого Котарбінського. Вільгельм мав за звичку бути напрочуд уважним до навколишнього світу, зокрема до кольорів, до тіней, до світла. «Ніби хотів розгледіти початок і закінчення кольору. Звідки починається тінь. Куди щезає щоранку темрява. А головне – із чого починається Світло?»

Філософські питання, глибокі роздумування, прониклива допитливість… Чи не заскладними видадуться такі речі для дошкільнят або молодших школярів, на яких орієнтовано цю книжку? Чи зрозуміють вони її символи й метафори?

Вочевидь, книжка «Їжак Вільгельм» є викликом передусім для батьків. Їм доведеться приділити трохи часу для сімейного читання та спробувати пояснити складне простими словами.

Це непросто, але це вкрай важливо й необхідно – допоки дитяча допитливість ще горить і палає жагою пізнавати все навколо. За допомогою «Їжака Вільгельма» їм вдасться скерувати дитину до уважності щодо кольорів і тіней, світла й темряви, до всіляких дрібних і на перший погляд непомітних речей і явищ.

Важливий нюанс – у цій історії голуби гаркавлять. Ворона Федора це знає, але проявляє делікатність – чудовий приклад толерантності, навіть у такому прозаїчному й часто кумедному випадку. За це ще один плюсик авторці.

Історія невелика, і дитячої терпеливості має вистачити, щоб прочитати всю відразу, проте зручно, що книжка містить розділи. Вони не лише технічно розділяють текст, дозволяючи зробити паузу, «щоб попити водички», але й тематично задають вектор руху.

Візуальну частину книжки-картинки створила художниця Анна Сарвіра, відома українському читачеві ілюстраціями до білінгви Ані Хромової «Монетка/Coin». Ілюстрації до Вільгельма стильні й водночас прості, що робить їх відповідними віковим вимогам молодших читачів. Зображення неначе намальовані самими дітьми – кострубаті дерева, гостродзьобі товстошиї голуби… У цьому частково виражається характер і темперамент героїв: їхня наївність, допитливість чи меланхолійність.

7299c-clip-57kb

Хоча малюнки без надмірної деталізації, вони чітко синхронізуються з текстом. І паралельність не лише у відповідності зображуваного розказаному: важливою є найперше передача настрою завдяки кольору. Саме він несе основне смислове навантаження у візуальній частині книжки. Приглушені кольори лаконічно й чітко передають атмосферу історії: легкий сум, пошук на межі розчарування, спокій і взаєморозуміння. Це вирізняє «Їжака Вільгельма» на тлі попередніх робіт Сарвіри («Мишкові миші», «Неслухняний дідусь», «Чудова ферма пана Мак Брума»), яким притаманна модна свого часу яскравість і перенасиченість.

Невеликим мінусом книжки є дещо тонкий папір, враховуючи зазначену вікову аудиторію книжки від 3-х років. Цей недолік може бути виправлений у наступних накладах.

Книжку «Їжак Вільгельм» можна рекомендувати для читання й розглядання дітям у супроводі дорослих – вдома, у старшій групі дитсадка чи 1-2 класах школи.

napys1

  • з інтонацією;
  • дорослими – дітям;
  • як можливість розповісти дитині про художника Котарбінського;
  • похмурого осіннього вечора;

napys2

  • без обговорення прочитаного;
  • любителям яскравих картинок;
  • якщо батьки нехтують естетичним розвитком дитини;
  • якщо дитина панічно боїться птахів.

Джерело: портал ЧИТОМО

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
18 листопада 2016 р. Відгук читача  
Лі Бардуго "Шістка воронів" Докладніше
13 жовтня 2016 р. ВІДГУК ЧИТАЧА  
Анна Франк «Сховище. Щоденник у листах»: писати, щоб жити Докладніше
Блог
 
Директор издательства Vivat: о молодых писателях, авторском праве и будущем печатной книги Докладніше 14 травня 2018 р.
 
Видавництво Vivat на Книжковому Арсеналі 2018 Докладніше 14 травня 2018 р.
 
Визначено лауреатів премії імені Панаса Мирного Докладніше 26 квітня 2018 р.
Бестселери