• Новинка до Форуму Видавців: «Неболови» Юлії Ілюхи

Новинка до Форуму Видавців: «Неболови» Юлії Ілюхи

26 березня 2017 р.
ВІДГУК ЧИТАЧА  

Дарина Стемецька

23-ій Форум Видавців радує збірками малої прози, серед яких і «Неболови. Навчи мене мріяти» молодої авторки Юлії Ілюхи з Харківщини.

Неболови. Навчи мене мріяти. Юлія Ілюха. Видавництво Віват 2016. Сучасна українська літератураДля мене хороша реалістична книжка — це майже фантастика. Під хорошою я маю на увазі таку, що не повчає зверхньо, не позиціонує себе як читання виключно для інтелектуалів, поціновувачів і самопроголошених знавців, не стверджує, що чийсь досвід цінніший і кращий за твій, а просто розповідає історії. І ця збірка дотримується саме такого «чесного» формату розповіді.

У «Неболовах» не те щоб однозначно впізнаєш своїх знайомих (усе-таки, долі персонажів тут переважно трагічні), але десятки деталей переконують — тут все по-справжньому, майже якби про щось подібне вам хтось розповів у житті. Всього тут 11 оповідань — деякі більше тяжіють до новел, інші ж мають трохи складніший сюжет.

Збірка, зокрема, піднімає теми:

– жінок, які каторжно працюють, аби їхнім дітям жилося краще

– мовного питання, яке продовжує розділяти людей різних поколінь

– заробітчанства, з якого не повертаються до власних дітей

– страшного жіночого алкоголізму і не менш небезпечного у своїй безвідповідальності чоловічого

– війни, реальність якої завжди виявляється страшнішою, ніж людина її собі уявляє

Втім, тут є і кілька менш сумних історій: про те, що коли чоловік та жінка намагаються обдурити одне одного, то обоє у підсумку зостаються ні з чим («Жінка на полюванні») і про те, що знайти в цьому світі рідну душу можна в будь-якому віці та за будь-яких статків («По той бік»).

Ілюстрації до видання підготувала Катерина Слонова, а передмову — Лариса Денисенко.

Загалом, як на мене, «Неболови» відповідають на питання «На що схоже зараз життя в Україні для звичайної людини?», а ще формат таких невеличких оповідань якнайкраще підходить для того, аби привчити себе до читання — у старшому віці до цієї хорошої звички не так вже й легко повернутися.

Дякую видавництву «Віват» за можливість ознайомитися з книгою до публікації.

line_small2Джерело: блог Beauty and Gloom

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
18 листопада 2016 р. Відгук читача  
Лі Бардуго "Шістка воронів" Докладніше
17 жовтня 2016 р. ВІДГУК ЧИТАЧА  
Їжак Вільгельм у пошуках Світла Докладніше
Блог
 
Жінки, які кохають до нестями Докладніше 24 лютого 2017 р.
 
Нічний цирк. Магічно. Зачаровує. Заворожує. Гіпнотизує. Докладніше 06 лютого 2017 р.
 
Читець у ранковому експресі — «сучасна казка» для дорослих Докладніше 19 січня 2017 р.