• Новинка до Форуму Видавців: «Неболови» Юлії Ілюхи

Новинка до Форуму Видавців: «Неболови» Юлії Ілюхи

20 липня 2018 р.
ВІДГУК ЧИТАЧА  

Дарина Стемецька

23-ій Форум Видавців радує збірками малої прози, серед яких і «Неболови. Навчи мене мріяти» молодої авторки Юлії Ілюхи з Харківщини.

Неболови. Навчи мене мріяти. Юлія Ілюха. Видавництво Віват 2016. Сучасна українська літератураДля мене хороша реалістична книжка — це майже фантастика. Під хорошою я маю на увазі таку, що не повчає зверхньо, не позиціонує себе як читання виключно для інтелектуалів, поціновувачів і самопроголошених знавців, не стверджує, що чийсь досвід цінніший і кращий за твій, а просто розповідає історії. І ця збірка дотримується саме такого «чесного» формату розповіді.

У «Неболовах» не те щоб однозначно впізнаєш своїх знайомих (усе-таки, долі персонажів тут переважно трагічні), але десятки деталей переконують — тут все по-справжньому, майже якби про щось подібне вам хтось розповів у житті. Всього тут 11 оповідань — деякі більше тяжіють до новел, інші ж мають трохи складніший сюжет.

Збірка, зокрема, піднімає теми:

– жінок, які каторжно працюють, аби їхнім дітям жилося краще

– мовного питання, яке продовжує розділяти людей різних поколінь

– заробітчанства, з якого не повертаються до власних дітей

– страшного жіночого алкоголізму і не менш небезпечного у своїй безвідповідальності чоловічого

– війни, реальність якої завжди виявляється страшнішою, ніж людина її собі уявляє

Втім, тут є і кілька менш сумних історій: про те, що коли чоловік та жінка намагаються обдурити одне одного, то обоє у підсумку зостаються ні з чим («Жінка на полюванні») і про те, що знайти в цьому світі рідну душу можна в будь-якому віці та за будь-яких статків («По той бік»).

Ілюстрації до видання підготувала Катерина Слонова, а передмову — Лариса Денисенко.

Загалом, як на мене, «Неболови» відповідають на питання «На що схоже зараз життя в Україні для звичайної людини?», а ще формат таких невеличких оповідань якнайкраще підходить для того, аби привчити себе до читання — у старшому віці до цієї хорошої звички не так вже й легко повернутися.

Дякую видавництву «Віват» за можливість ознайомитися з книгою до публікації.

line_small2Джерело: блог Beauty and Gloom

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
18 листопада 2016 р. Відгук читача  
Лі Бардуго "Шістка воронів" Докладніше
17 жовтня 2016 р. ВІДГУК ЧИТАЧА  
Їжак Вільгельм у пошуках Світла Докладніше
Блог
 
Директор издательства Vivat: о молодых писателях, авторском праве и будущем печатной книги Докладніше 14 травня 2018 р.
 
Видавництво Vivat на Книжковому Арсеналі 2018 Докладніше 14 травня 2018 р.
 
Визначено лауреатів премії імені Панаса Мирного Докладніше 26 квітня 2018 р.
Бестселери