«Мовні війни» Володимира Селезньова

24 червня 2018 р.
ОГЛЯД  

мова2

Щойно з друку – революційне нон-фікшн видання Володимира Селезньова, яке підіймає гостру мовну проблему, розвіює міф про «зіпсованість» української мови. Книга сприяє ствердженню українського суспільства та держави – України.

"Мовні війни" Володимира СелезньоваСьогодні часто тиражується твердження, що нібито українська мова — це та сама російська, але зіпсована польськими та «галицькими» словами. На цьому часто-густо спекулюють люди, далекі не тільки від лінгвістики, але й взагалі від науки. Але чи так вже суттєво вплинула польська мова на українську? Скільки полонізмів та інших запозичень насправді містить українська мова? Взагалі, чи шкідливі запозичення, і як справді вибудовують взаємодії між різними мовами?

У книжці вперше комплексно розглянуто ці та інші мовні питання і спростовується міф про «зіпсованість» української мови полонізмами, «галицизмами», неологізмами тощо.

Наша країна є незалежною державою вже майже 25 років. Однак сучасні українці, особливо південного та східного регіонів, не бажають ані самі розмовляти українською, ані сприяти тому, щоб їхні діти вчили мову своєї країни і використовували її в повсякденному житті. Це проблема державного масштабу. Це наслідки російської пропаганди, інформаційної війни проти української мови, які відголоском б’ють по нашій свідомості вже понад 500 років. Мета війни проти української мови – дискредитувати та поставити під сумнів її існування, а значить – і існування держави як такої. Адже якщо немає мови, немає – і держави. Саме послабити та підкорити Україну – ось цілі російських можновладців всіх часів.

Читайте також: Україна на міжнародній арені: «Ігри відображень»

«Так, наприклад, 1914 року полтавський губернатор Олександр Багговут у секретному доносі міністру внутрішніх справ серед багатьох заходів, спрямованих проти українського народу, пропонував і такі:

«Необходимо субсидировать некоторые газеты в Киеве, Харькове, Полтаве и Екатеринославе с целью борьбы, путем печати, с украинским движением. Основания борьбы должны быть следующими:

1) доказательство кровной родственной связи народностей великорусской и малороссийской; признание общего корня этих наречий и полонизации малорусского языка в прежние времена;

2) разъяснение, что “украина” означает “окраину” и что такие окраины до присоединения малороссии к России были и у России, и у Польши. Необходимо правдиво освещать историю заселения Южно-Русских степей и всей вообще “окраины” Государства, поясняя, что никогда никакого “украинского” народа не было;

3) возможно частое появление в субсидируемых газетах статей о необходимости общегосударственного языка, каковым только и является великорусское наречие, о богатстве русского языка, обширности и богатстве его литературы и т. д., о роли современного малорусского языка, как простонародного и не имеющего литературы и будущности».

Читайте також: «Абетка України» надихає на подорож

Сьогодні українська мова тримає удар чергової атаки. Адже «Мова – це знаряддя боротьби, особливо коли вона через історичні обставини підпадає під вплив сильнішого, експанського сусіда, а мовні війни нерідко точаться паралельно з війнами справжніми, але ще частіше їм передують».

Мовна проблема використовується для розбурхування протиріч у суспільстві. Агенти впливу користуються незнанням, чи то пак скоріше невіглаством широкого загалу, просуваючи шовіністичну ідею про меншовартість української мови. Ця книжка на конкретних прикладах розвінчує мовні міфи.

Автор книги:

автор

Володимир Селезньов – журналіст з Дніпропетровська, автор статей з історичної та мовознавчої тематики у газетах «Собор» (Дніпропетровськ), «Лица» (Дніпропетровськ), «День» (Київ), зокрема «Звідки родом Ілля Муромець», «Скільки було Запорозьких Січей», «Правда історії та міфи мовознавства» та інші.

line_small2

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
26 серпня 2016 р. ОГЛЯД  
Світовий бестселер: історично-любовний роман «Алі і Ніно» Курбана Саїда Докладніше
09 серпня 2016 р. ОГЛЯД  
7 фактів, які необхідно знати про щоденник Анни Франк Докладніше
Блог
 
Директор издательства Vivat: о молодых писателях, авторском праве и будущем печатной книги Докладніше 14 травня 2018 р.
 
Видавництво Vivat на Книжковому Арсеналі 2018 Докладніше 14 травня 2018 р.
 
Визначено лауреатів премії імені Панаса Мирного Докладніше 26 квітня 2018 р.
Бестселери