Лізелотта завойовує світ

14 грудня 2017 р.
Відгук читача  

Юлія Стахівська

Історія знайомства з Александером Штеффенсмайєром почалася для мене на Балтійському морі, у маленькому портовому містечку я мала місяць стипендії: старий міцний будинок-горіх, що в ньому колись давно був магістрат, кахляні пічки і невелика бібліотека. Той березень був м’яким, але пронизливим, і якщо у нас на півдні вже, як писали мені рідні, починала витинатися якась зелень, то там, північніше, довгий язик молу був всуціль зледенілий, і вечорами у коминах відбивалися тривожно-холодні крики чайок.

IMG_20160509_130811

Тими вечорами хотілося книжок, дозволю собі сказати, затишних книжок, таких, що своєю простою мудрістю залишають світле відчуття втіхи, і найкращі з них, звісно, дитячі. Тому скоро їх стосик опинився біля мого ліжка: були там тексти різними мовами, і якщо зі слов’янськими та англійською я собі раду дати могла, то, скажімо, з німецькою, на жаль, ні, і тому просто роздивлялася ілюстрації. Одна книжка, про якусь дивну корову Lieselotte не відпускала, це була дуже дотепно й майстерно розказана історія «в картинках», і я загуглила автора – Alexander Steffensmeier. Виявилося, що у цього німецького дитячого письменника та ілюстратора не одна історія про химерну корову Лізелотту. І тоді я просто подумала: от би мати й собі таку серію…

IMG_20160509_130947

Удруге я випадково побачила Лізелотту на найбільшому європейському книжковому ярмарку дитячої книжки та ілюстрації в Болоньї. Ми підморгнули одна одній уже як старі добрі друзі й розбіглися хто куди: вона, певно укладати енну угоду про продаж авторських прав для перекладу на ще одну мову, я – охопити неохопене книжкове море. І тоді мені майнула думка: от якби серед тих мов виявилась і українська…

IMG_20160509_131258

Утретє я зустріла її вдома. Вона лежала на столі, щойна отримана з пошти від харківського видавництва «Vivat». Зовсім така сама, як того першого дня, коли ми вперше побачилися, ну, можливо, на кілька сторінок старша. «Коли настала осінь, погода зовсім зіпсувалася, тож поштова корова Лізелотта разом зі своїм другом-листоношею часто потрапляла під дощ і сильний вітер», – відкрила я книжку Александра Штеффенсмаєра «Лізелотта захворіла». І подумала: треба було б про це все комусь розповісти. Ну, і з нагоди такої зустрічі ще дві книжки з цієї ж серії придбати, а то я зовсім не встигаю за цією моторною коровою.

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
18 листопада 2016 р. Відгук читача  
Лі Бардуго "Шістка воронів" Докладніше
17 жовтня 2016 р. ВІДГУК ЧИТАЧА  
Їжак Вільгельм у пошуках Світла Докладніше
Блог
 
Книжковий Миколайчик 2017! Докладніше 13 грудня 2017 р.
 
Великі книжки для маленьких дітей Докладніше 22 листопада 2017 р.
 
Два дні з Дарою Корній у Харкові Докладніше 03 листопада 2017 р.
Бестселери