Інтерв’ю з авторкою казки «Супер хвіст» — з Ольгою Пилипенко

Нещодавно у видавництві Vivat вийшло видання української сучасниці – дитячої письменниці Ольги Пилипенко «СуперХвіст».

— Як я знаю, писати книжки було вашою дитячою мрією. Розкажіть, будь ласка, свою історію успіху.

— Ну, про успіх говорити ще зарано. Наразі вийшли лише дві мої книжки («Дуже НЕчемний лемур» та «СуперХвіст»), тож я затамувала подих в очікуванні — сподобаються вони читачеві чи ні, купуватимуть їх чи так і залишать на полиці книжкової крамниці… Власне, перші свої кроки у створенні текстів я зробила, працюючи  в  підліткових часописах «УХтышка» та «Super-Puper!». Починала з поодиноких статей на тему кулінарії, моди та краси — а за кілька місяців уже робила геть усе, від планування тематики кожного номеру до створення всіх матеріалів (то були не тільки різноманітні пізнавальні статті, а й казки, вірші, ігри тощо). Утім, навіть тоді я не усвідомлювала, наскільки складно писати повноцінні книжки! Тут недостатньо щось нафантазувати, вигадати якусь історію — треба викласти її так, щоби вона цікаво читалася, була захопливою і зрозумілою. Цю науку я почала опановувати саме «з легкої руки» видавництва «Vivat»!

Певної миті зірки склалися так, що моє пристрасне бажання створювати щось своє збіглося з потребами видавництва. І за це я дуже вдячна тим чудовим людям, котрі працюють у «Віваті», а найбільше — провідному редакторові відділу дитячої літератури Наталі Олянішиній. Мені дуже хочеться, аби мої історії дійшли до читача і припали йому до душі. Знаєте, Стівен Кінг розподіляє всіх письменників на дві категорії: тих, хто намагається у своїх творах догодити читачеві, і тих, хто через творчість висловлює власні переживання. Я зухвало сподіваюся сумістити й те й інше!

Дивіться також: Відеоогляд книжки «Дуже чемний лемур» Ольги Пилипенко

— А яка з ваших книжок подобається вам найдужче?

— Ох, я не можу обрати з них свою улюблену. Історії — як діти: ти їх народжуєш, плекаєш, піклуєшся про них, і всі тобі однаково любі. Кожна має свої «фішечки»: в «Лемурі» — карколомний фантастичний сюжет, у «Хвості» — неймовірно гарні малюнки (але то не моя заслуга ), у «Домовичкові», який тільки готується до друку, — незвичний переспів української міфології. Але є в цих історіях і дещо спільне. Всі вони веселенькі, гумористичні, легкі для сприйняття.

Ольга Пилипенко

— Опишіть своє робоче місце, куточок, де народжуються такі дивовижні та гумористичні оповіді для дітей.

— Гм… Та нічого особливого… Старий письмовий стіл у кутку біля вікна, старий комп з величезним череватим монітором, старенький стільчик… Утім, затишним і «натхненним» це місце для мене роблять постери з моїх улюблених фільмів: «Сутінок» та «Щоденників вампіра». Як не дивно, вони дуже сприяють створенню чогось доброго та милого!

— Нещодавно я прочитала своєму малюкові вашу книжку «СуперХвіст», і йому дуже сподобалося. Під час читання він настільки зацікавився, що не міг дочекатися, чим же закінчиться казка! Звідки з’явилась ідея написати історію про хвости?

— Ну-у, був у мене один однокласник, який постійно щось прибріхував про себе, — однак учителька захищала його: «Хлопчик не бреше, хлопчик фантазує…» І ще був один друзяка, який одного дня зателефонував мені й заявив, що їде за кордон учитися музики. Тоді я подумала, що все це байки, і, хоча згодом дізналася, що він дійсно поїхав, «осад», так би мовити, лишився… А загалом — довкола є чимало людей, котрі вихваляються різноманітними своїми чеснотами, а потрапивши у якусь складну ситуацію, виявляються геть безпорадними, і тоді всі бачать, що всі їхні чесноти були вигаданими! Пташки — це символічне втілення таких людей, адже у природі вони дійсно змагаються, в кого кращий хвіст, аби довести свою перевагу над рештою собі подібних.

Читайте також: Дебют автора – «Дуже чемний лемур» Ольги Пилипенко

— Що вас надихає до написання? Адже у кожного автора є муза. Хто чи що є музою для вас?

— Мабуть, музи в конкретній людській подобі в мене немає. А натхненням для мене зазвичай слугує спостереження за поведінкою людей довкола, читання статей і перегляд передач про інші країни, природу, звичаї тощо, тощо… Окрім того, особисто для мене дуже важливою є підтримка рідних!

— Над чим ви працюєте сьогодні?

—Тільки-но я розпочала роботу над укладанням величезної дитячої енциклопедії про все на світі. Ну і паралельно «бавлюся» створенням віршиків для найменших діточок про тварин! Робота, зізнаюся, нелегка, тож побажайте мені успіху!

—Так, дякуємо за інтерв’ю. Успіху та натхнення вам, пані Олю.