• Ексклюзивно для Vivat: мотиви та особливості створення казки «Паперова царівна»

Ексклюзивно для Vivat: мотиви та особливості створення казки «Паперова царівна»

18 червня 2018 р.
ІНТЕРВ'Ю  

Популярна українська казкарка і перекладачка Оксана Лущевська та досвідчений ілюстратор дитячих видань Світлана Балух залюбки поділилися музами свого натхнення та «творчими пошуками» під час створення книги для дітей – «Паперова царівна».

Lyshevskaya

Чому головною героїнею свого твору Ви обрали саме «Паперову царівну»? Що цей персонаж означає для Вас?

Образ Царівни прийшов із української гаївки «Жила була Царівна». Є грайливий кліп гурту «Джалапіта», в якому класно й ритмічно подана ця чудова гаївка. Той ритм і заклав текст. Думалося про кілька речей у процесі написання.

Найперше, Царівна – образ дівчинки, яка потрапляє в різні обставини, де їй не просто треба зуміти відстояти себе, пережити свої страхи й хвилювання, але й зрозуміти, що вона – особистість. Вона має свої бажання, мрії, інтереси.

По-друге, йшлося про вміння приймати рішення. Не «правильні» рішення, а просто рішення. Приймати рішення – дуже непросто. Дітям удвічі складніше. Щоб змінити своє оточення, Царівні треба прийняти рішення. Хоча вона довго сумнівається, але врешті слухається свого внутрішнього голосу, довіряє інтуїції.

12969308_1090308944344496_945321999_n

І третє, хотілося «побавитися» з класичними сюжетами. Тут алюзії до «Попелюшки» Шарля Перро, «Квітів Малої Іди» Г. К. Андерсена… Цей образ багатогранний. Нашарований різними досвідами й начитками: традиційні казки, деконструкції казок, студії поп-культури.

Текст написано для дівчинки Лізи, яка любить читати виключно книжки про принцес. Мене попросила добра подруга, автор і редактор Зоя Жук, написати повістину для Лізи. З Лізою ми ніколи не зустрічалися. Але хочеться вірити, що Ліза зрадіє, коли дізнається, що для неї написано книжку. І для неї це буде важлива книжка. Якщо не тепер, то коли Ліза виросте, як казав Клайв Льюїс, і знову почне читати казки.

Для мене Паперова Царівна – це «дзеркало» і «двері», якщо звертатися до метафор. «Дзеркало», бо відображає дещо, чому я вчилася й що вважаю нелегким буденним: наприклад, чути свій голос з-поміж інших. Уміти розрізняти своє з-поміж почутого. Певне вміння розривати/деконструювати авторитарні дискурси. А от «двері», бо – подає інакшість в образі Царівни.

12966405_1090310337677690_573335537_n

Чим «Паперова царівна» відрізняється від інших «принцесячих» книжок? 

Здебільшого «принцесячі» сюжети, якщо ми звертаємося до, зокрема, традиційних казок,  мають прототип слабкої принцеси, чию долю вирішує принц/фея/тощо. Або навіть якщо принцеса й відповідає за свою долю, то закінчення казки передбачає заміжжя.

Іронічні казки, які не дуже популярні в Україні, але давно популярні в англомовному дитліті, та й скандинавському, наскільки мені відомо, допомагають розбивати стереотипи. Подають різні образи. Інші образи. Наприклад, феміністичні. Або грайливі перепрочитання.

12966692_1090308841011173_95065383_n

Який Ваш улюблений епізод і чому?

Люблю епізод відпливання на лататті як пошук своєї дороги. Там є все: річка, жовте поле, незвіданість. Усе це я люблю. І ще люблю епізод із портретом. У ньому художник малює Царівну, як йому диктують сестри. Він малює її красунею. Але Царівна себе не впізнає в такому образі. Вона – це вона. Це таке собі звернення до попкультури й дівчачої культури загалом. Масмедіа нам нав’язують образи, і їх непросто декодувати, як і непросто навчитися сприймати себе.

 

BaluhДо ілюстратора Світлани Балух:

Ви використовували техніку колажу. Наскільки складно працювати у цій техніці?

Скоріше непередбачувано. Це був для мене експеримент, адже зазвичай я працюю в більш традиційних техніках, де простіше спрогнозувати результат. Тут же, хоч і відштовхуєшся від запланованої композиції, ескізу, перебуваєш в постійному пошуку.

Часом процес не відпускає навіть, коли займаєшся якимись побутовими справами – око чіпляється за текстури, дрібнички, які можуть пригодитися. Вчора не могла ніяк підібрати тло потрібного кольору, а сьогодні мимохідь знаходиш саме те, що тобі треба, в магазині на подарунковій упаковці чи кухонних серветках.

Не буду лукавити, багато цікавих моментів в колажах з’являється випадково, але загалом це дуже детально продумані композиції.

13020127_1090310417677682_479642959_n

Чим близький Вам образ Паперової Царівни?

Це такий собі збірний образ дитинства, теплий і зворушливий – трошки від Попелюшки, трошки від Пеппі… і завершуючи мною самою у ніжному віці, з моїми мріями, переживаннями і навіть страхами.

Та й вся ця атмосфера – саморобні паперові ляльки, одяг і побут для них, розмальовані і обклеєні аплікаціями щоденники і альбоми – все це в моєму дитинстві було.

13022175_1090310471011010_41415470_n

Поділіться якоюсь цікавинкою із процесу творення колажів до книжки. Якісь челенджі? Ситуації з гумором?

Вже сам проект став для мене викликом, хоча й неймовірно цікавим. Мені дуже хотілося подати все це саме як гру героїні книжки, дівчинки Лізи, тому доводилося «вмикати» в собі «дитяче» бачення і зацитькувати дорослу тітку-ілюстратора.

Дуже помогла мені в цьому шестирічна племінниця Єва – я весь час спостерігаю за її іграми, малюванням, рукоділлям. Ще до початку роботи над книжкою я просила її намалювати Царівну, Фіфі та Ізу.

Все це чудово налаштовувало на потрібний лад. Не дивно, що по завершенні роботи деякий «реквізит» з будиночку Царівни, як от картонний рояль, наприклад, переїхав до лялькового будиночку Єви і живе там тепер своїм життям.

Читайте також: Програма заходів видавництва Vivat на Книжковому Арсеналі 2016

 
 
Коментарі  
 
 
Читайте також  
24 листопада 2016 р. ІНТЕРВ'Ю  
"Їжак Вільгельм" - меланхолійна історія про мрію Докладніше
02 вересня 2016 р. ІНТЕРВ'Ю  
Батько в декреті: Артем Чапай Докладніше
Блог
 
Директор издательства Vivat: о молодых писателях, авторском праве и будущем печатной книги Докладніше 14 травня 2018 р.
 
Видавництво Vivat на Книжковому Арсеналі 2018 Докладніше 14 травня 2018 р.
 
Визначено лауреатів премії імені Панаса Мирного Докладніше 26 квітня 2018 р.
Бестселери